Рококо

У першій половині XVІІІ століття з'являється стиль рококо, що як би завершує розвиток стилю барокко. Рококо - декоративний стиль, що носить риси крихкості, витонченості, деякої манірності й чуттєвості. Ці риси були присутні й у чоловічі й у жіночих зачісках.

Чоловічі зачіски часів рококо були невеликими за об'ємом. Волосся завивали в локони, а іноді гладко зачісували назад. Позаду його зав'язували чорною стрічкою або ховали в чорний мішечок. Звичайно волосся пудрили. У моду ввійшли білі пудрені перуки.

Жіноча зачіска також була невеликою і складалася з локонів, піднятих нагору, сколених на потилиці й прикрашених стрічками, пучками пір'я, квітами, нитками перлів. В 70-х роках XVІІІ століття зачіски стають особливо складними. На "виготовлення" модної зачіски - куафюри - ішло по кілька годин. Жінки намагалися зберегти її в недоторканності на кілька днів. Зачіски робили в такий спосіб: волосся розчісували, на верхівку ставили легкий каркас, на який піднімали й кріпили волосся; далі його завивали, пудрили й, нарешті, приступали до прикраси. Для цього використовували стрічки, квіти, мереживо. Іноді на голову ставився цілий кошик із плодами або навіть макет корабля зі снастями й вітрилами. Іноді на голові була маса коштовностей, які перевищували вагу самої голови.

Французька революція 1789 року ознаменувала настання нової епохи, що відбилося й на зачісках. Натхненні ідеями волі, рівності, братерства, ідеологи французької революції звернулися до образів античного світу, черпаючи в древності ідеї демократії, строгість моралі й естетичні ідеали. Друга половина XVІІІ століття - це період класицизму провідного стильового напрямку. У чоловіків волосся було коротко обстрижене, пудра вийшла із уживання. Жіночі зачіски мали різноманітні форми, але дуже спростилися, волосся завивали в локони.



Із приходом до влади Наполеона з'явився стиль ампір, що в архітектурі й інтер'єрах за зовнішніми ознакаминагадує класицизм, тепер художників й архітекторів надихають не строгі й витончені форми грецьких храмів, а поважні й пишні форми римської архітектури. Волосся чоловіки стригли й завивали в тугі локони - "a la Tіtus", обличчя голили, але на щоках від скроні залишали вузькі смужки волосся. У жінок зачіски мінялися дуже часто. Носили й чеський вузол, і зачіски з різних комбінацій локонів.

Після скинення Наполеона в мистецтві 20-30-х років народжується новий напрямок - романтизм. У зачісках панує стильове наповнення, що носить німецьку назву - бідермайер. Цей стиль став синонімом бюргерського благополуччя й затишку й був ведучим до 40-х рр. У Франції майже ідентичний стиль звався "стилем Луі Філліпа "



Чоловіки носили коротке, завите в локони волосся. В 40-х роках волосся подовжилося, доходило до вух. Іноді його круто завивали. В 50-і роки були в моді доволі довге, розчесане на косий проділ волосся, часто завите в локонь 60-і роки в моду ввійшли порівняно коротка стрижка, бакенбарди. До кінця століття волосся стали коротко стригти.

Жіночі зачіски 30-х років являли собою справжні твори мистецтва. Волосся розчісували на бічний проділ, укорочені з боків пасма завивали у великі локони й укладали над скронями. Довгі пасма волосся позаду піднімали догори і на тімені укладали в різні шиньйони. В 40-і роки новим кумиром суспільства стала "світська левиця" - модниця з волоссям рудого кольору. В 50-і роки зачіска складалася з пишного шиньйону, а іноді розчесане на прямий проділ волосся укладали позаду в спеціальну сітку. В 60-і роки волосся піднімали над чолом у вигляді двох валиків - "a la Stuart", а на плечі й спину спускали довгі локони.

В 70-80-х роках зачіска майже не міняється за формою. Вона складається з довгих, спущених на спину локонів, а над скронями волосся звичайно зачісували високо нагору.

Джерело інформації: http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/code-1A5ECDC98195A/list-15956f0b727